- обколювати
- —————————————————————————————обко́люватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
обколювати — юю, юєш, недок., обколо/ти, колю/, ко/леш, док., перех. 1) Колючи, відділяти щось від поверхні чого небудь. 2) перев. док., розм. Наколоти чим небудь гострим (пальці і т. ін.). Обколоти пальці голкою … Український тлумачний словник
обколоти — див. обколювати … Український тлумачний словник
обколюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до обколювати … Український тлумачний словник
обколювання — я, с. Дія за знач. обколювати … Український тлумачний словник
обколюватися — ююся, юєшся, недок., обколо/тися, колю/ся, ко/лешся, док. 1) Відколюючись, відділятися. 2) перев. док., розм. Наколоти собі тіло чим небудь гострим. Обколотися до крові. 3) тільки недок. Пас. до обколювати … Український тлумачний словник
окирковувати — ую, уєш, недок., окиркува/ти, у/ю, у/єш, док., перех., буд. Обколювати, обрубувати, оббивати киркою поверхню чого небудь … Український тлумачний словник
об... — Слова з префіксом об, які мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і лише наголосом відрізняються від неї, напр.: оббитя, оббігати, оббілений, оббреханий, оббризканий, оббризкувач, оббризнутися, оббріхувати, оббріхувач,… … Словник лемківскої говірки